ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

  • Оксана Плужник, доктор філософії, старший викладач Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0001-8780-8288
Ключові слова: соціальні комунікації, соціально-комунікативна компетентність, професійних якостей, дистанційне навчання, соціальні мережі

Анотація

У статті досліджено поняття соціальних комунікацій, які через пандемію та стрімкий розвиток і масове використання інформаційних технологій, зазнали значних змін у нинішньому суспільстві. З’ясовано, що сьогодні конкурентоспроможний фахівець будь-якого профілю має досконало володіти фаховими компетентностями, вміти ефективно здійснювати різновиди соціальних дій, виконувати соціальні функції, встановлювати нормальні соціальні відносини, дотримуючись норм соціальної поведінки, взаємодіяти, а отже, бути соціально орієнтованою особистістю. Щоб зрозуміти сутність соціально-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, було проаналізовано та узагальнено наукові визначення даного поняття та його складових. Слід зазначити, що науковці здебільшого розглядають соціальну та комунікативну компетентність окремо, але визнають їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На нашу думку, соціально-комунікативна компетентність – є невід’ємною складовою професійних якостей будь-якого фахівця та виявляється у здатності успішно й ефективно взаємодіяти з конкретними людьми або групами, досягаючи поставлених цілей. В ході дослідження підкреслено, що сучасна вища освіта переходить до нових форматів освіти, які зумовлені глобальною пандемією, тому змінюються і підходи до способів обміну інформацією між викладачем та студентом, а також між студентами. Акцентовано увагу на значне місце соціальних мереж у освітньому процесі під час дистанційного навчання. Розглянуто окремі платформи соціальних мереж, які викладачі можуть використовувати як інструменти навчання. З’ясовано, що для сучасних викладачів та педагогів в соціальних мережах корисними можуть стати такі функції, як: забезпечення відеозв’язку; спілкування та обмін файлами у створених групах, чатах; можливість групової діяльності; публікація навчальних матеріалів; обговорення публікацій, фото та відео; організація опитувань, анкетування та голосувань; пошук освітніх заходів, подій чи конференцій тощо. Використання соціальних мереж для освітніх цілей значно покращує соціально-комунікативні навички, формує лідерські якості, удосконалює цифрову обізнаність

Посилання

1. Айзенбарт М.М. Сутність поняття «соціально-комунікативна компетенція» в сучасній науковій парадигмі. Молодий вчений. 2017, № 4.3 (44.3). С. 3.

2. Верченко Л.С. Розвиток соціально-комунікативної компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки : дис. … д-ра філософії : 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями). Дніпро, 2020. 362 с.

3. Качмарчик С.Г. Використання інтерактивних технологій у формуванні соціально-комунікативної компетентності студентів-менеджерів. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. 2017, (259). С. 110-115.

4. Кравець О., Самборська Н. Формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей на заняттях з англійської мови засобами інформаційно-комунікативних технологій. Нові технології навчання : зб. наук. пр. ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Київ, 2019. Вип. 92. С. 148-150.

5. Криштанович М., Гродзь Н. Аналіз основних аспектів впливу Covid-19 на професійну підготовку майбутніх вчителів: міжнародний досвід. Наукові інновації та передові технології. 2022. No 1(3) 2022.459 с.

6. Левус, Н. І. Чинники соціально-комунікативної компетентності молоді. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2011, (27). С. 180-189.

7. Москаленко О.І. Особливості формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців транспортної галузі. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка. 2017, № 5.

8. Навички ХХІ століття та умови їх формування і розвитку для молоді. ДУ Державний інститут сімейної та молодіжної політики, 2020. URL : https://dismp.gov.ua/navychky-khkhi-stolittia-ta-umovy-ikh-formuvannia-i-rozvytku-dlia-molodi/ (Дата звернення: 09.01.2022).

9. Помилуйко В. Діагностика розвитку соціально-комунікативної компетентності дорослих. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22 (1). С. 175–186.

10. Розвиток соціально-комунікативної компетентності обдарованих учнів початкової школи: посібник / за заг. ред. Н.В. Лук’янчук, Н.А. Климової. Київ: Інститут обдарованої дитини, 2014. 132 с.

11. Стьопкіна А.С., Трубник І.В. Формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2021. № 1 (100). С. 248.

12. Тимофєєва О. Формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх судноводіїв як педагогічна проблема. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер. Педагогічні науки. 2016. № 1. С. 171–185.

13. Холод О.М. Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз: навч. посіб. 2-ге вид., доп. і перероб. Львів, 2011. 288 с.

14. Шульська Н.М., Матвійчук Н.М. Соціальні мережі як ефективне середовище викладацько-студентської комунікації в навчальному процесі. Інформаційні технології та засоби навчання. 2017, № 58 (2). С. 155-168. https://doi.org/10.33407/itlt.v58i2.1590

15. Як реформа НУШ готує наших дітей до нових умов на ринку праці. Освітній омбудсмен України, 2020. URL : https://eo.gov.ua/yak-reforma-nush-hotuie-nashykh-ditey-do-novykh-umov-na-rynku-pratsi/2020/11/02/ (Дата звернення: 09.01.2022).

Біографія автора

Оксана Плужник, доктор філософії, старший викладач, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

доктор філософії, старший викладач кафедри документознавства та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Опубліковано
2022-05-05