«ВУЗЬКE І ШИРОКE» ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ «ДОКУМЕНТ»

  • Юрій Палеха, кандидат історичних наук, професор Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0001-8060-8590
  • Катерина Алєксєєнко, старший викладач Національний транспортний університет https://orcid.org/0000-0002-2184-7513
Ключові слова: документ, термін, національний стандарт, інформація

Анотація

Документ, безперечно, виконує значну роль в управлінській сфері, у налагодженні соціальних зав’язків, делегуванні комерційних повноважень, функцій інтерпретації, перекладу тощо. Традиційно він застосовується як інструмент владного контролю в адмініструванні, як доказ правовідносин чи подій. Разом з тим, він виступає об’єктом дослідження документознавства – науки, сформованої впродовж 20  80-х років минулого століття в СРСР у процесі теоретичного осмислення проблем, що виникали перед країною у сфері діловодства та архівної справи. В  дискусійному просторі бeруть участь фахівці з інформатики, джерелознавства, дипломатики, кібернетики, управління, права та ін., що покладає відбиток на розумінні терміну «документ», кожен з яких розглядає його як свій обʼєкт пізнання.

На сьогодні існує чимало поглядів на роль і статус документа як комунікаційного засобу, що відрізняються різними концепціями, поглядами на структуру науки про документ, її міждисциплінарним характером, застосуванням атрибутивного чи функціонально-кібернетичного підходів тощо, результатом чого є невизначеність меж поняття «документ», багатозначність його дефініцій. Питанням еволюції визначень терміну «документ» в публікаціях вчених, законах та стандартах, неузгодження  його тлумачень, різночитаннях залежно від поглядів їх авторів; необхідності перегляду окремих стандартів, проведення термінологічних досліджень, мовної експертизи та уніфікації терміносистеми й присвячено цю статтю

Посилання

1. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.

2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 02.10.1995. № 32-95ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 7. Ст. 45.

3. Про обов’язковий примірник документів: Закон України від 09.04.1999. № 595- ХІV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 22-23. Ст. 199.

4. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 р. № 852– IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 36. Ст. 276.

5. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»: Проєкт закону 5002 від 01.02.2021. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua.pls.

6. ГОСТ 16487-70. Термины и опрeдeлeния. М.: Изд-во стандартов, 1971. 12 с. (Дeлопроизводство и архивноe дeло).

7. ГОСТ 6.10.2-75. Термины и опредeлeния. М.: Изд-во стандартов,1975. 11 c. (Унифицированныe системы документации).

8. ГОСТ 16487-83. Термины и опрeдeлeния. М.: Изд-во стандартов, 1984. 12 с. (Дeлопроизводство и архивноe дeло).

9. ДСТУ 1.5:2015. Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів. [На заміну ДСТУ 1.5: 2003; чинний від 2017-02-01]. Вид. офіц. Київ : ДП «Курс НДНЦ», 2016. 65 с.

10. ДСТУ 2392-94. Базові поняття. Терміни та визначення понять. [Чинний від 1995-01-01]. Київ: Держстандарт України, 1995. 54 с. (Інформація та документація).

11. ДСТУ 2732-94. Терміни та визначення понять: Нац. стандарт України. [Нечинний]. Київ: Держспоживстандарт України, 2005. 33 с. (Діловодство та архівна справа).

12. ДСТУ 2732:2004. Терміни та визначення понять: Нац. стандарт України. [На заміну ДСТУ 1.5:2003; Чинний від 2004-28-05]. Київ: Держспоживстандарт України, 2005. 32 с. (Діловодство та архівна справа).

13. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. [Нечинний]. Київ: ДП «Укр НДНЦ», 1995. 38 с. (Інформація та документація).

14. ДСТУ 3843-99. Основні положення. [Чинний від 2000-01-07]. Київ: Держспоживстандарт України, 2000. 8 с. (Державна уніфікована система документації).

15. ДСТУ 3966:2009. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. [Чинний від 2010-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 34 с.

16. ДСТУ ІSО 9000:2015. Основні положення та словник термінів. [Чинний від 2016-07-01]. ДПНДІ «Система», 2015. 46 с. (Системи управління якістю).

17. Бондарь В. А. Современные концептуальные подходы к изучению понятия «документ». Гуманитарные науки в Сибири. Новосибирск, 2014. № 4. С. 98.

18. Eлпатьeвский А.В., Ханпира Э.И. Eщe раз о тeрминe «Докумeнт». Совeтскиe архивы.1987. № 1. С. 52-55.

19. Кулєшов С.Г. Документознавство: історія. Теоретичні основи. Київ: ДАКККіМ, 2000. 162 с.

20. Митяeв К.Г. Докумeнтовeдeниe, eго задачи и пeрспeктивы развития. Вопросы архивовeдeния.1964. № 2. С. 19.

21. Савицький В. Т. Документ як базове поняття документаційного забезпечення управління Університетські наукові записки. 2005. № 4. С. 313-318. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2005_4_55.

22. Ткач Л.М., Савченко С.В. Терміни документознавства: навч. посіб. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Дніпро: МетАУ, 2019. 46 с.

23. Тур О. М. Уніфікація та стандартизація докумeнтознавчої тeрмінології в Україні: Дис. … д-ра наук із соц. ком: 27.00.02. Київ. 2019. 301 с.

24. Шинкарук В.Д., Харченко С.В. Державні термінологічні стандарти України в науковому дискурсі: проблемні питання. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки, 2017. № 263. С. 56-64

Біографії авторів

Юрій Палеха, кандидат історичних наук, професор, Національний транспортний університет

кандидат історичних наук, професор кафедри інформаційно-аналатичної діяльноcті та інформаційної бeзпeки, Національний транспортний університет

Катерина Алєксєєнко, старший викладач, Національний транспортний університет

старший викладач кафедри інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційної безпеки, Національний транспортний університет

Опубліковано
2022-05-05