РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА ЛЬВІВЩИНИ: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ (1990–2019 РР.)

  • Аліна Ясінська Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України https://orcid.org/0000-0001-6056-034X
Ключові слова: регіональна політична еліта, народні депутати, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, Львівська міська рада, політичні партії, бізнес-еліта, медіа-ресурси.

Анотація

У статті досліджено особливості становлення регіональної політичної еліти Львівщини у період з 1990 р. до 2019 р. Основну увагу зосереджено на трьох завданнях: кого варто відносити до категорії «політичної еліти» Львівщини; які основні шляхи її формування, починаючи з періоду становлення України як держави і до сучасного етапу; якою є кількісна оцінка політичної еліти Львівщини.

Зокрема, було визначено, кого варто вважати політичною елітою регіону. За допомогою, використаного у дослідженні, методу позиційного аналізу, було класифіковано регіональну політичну еліту на формальну та неформальну. Визначено, що формальна політична еліта займає певні посади у владній вертикалі, що формалізує її причетність до прийняття політичних рішень. Натомість неформальна еліта представлена особами, які не займаючи керівних посад, формують певний тип відносин з масами, посідають вагоме місце у процесі прийняття важливих рішень та впливають на здійснення політичної влади в регіоні завдяки ресурсам, якими вони володіють (фінансовий капітал, авторитет, доступ до формування суспільної думки та маніпулювання нею тощо).

Проаналізовано процес оновлення львівської формальної політичної еліти починаючи з 1990 р. та виявлено, що саме в цей період у регіоні спостерігаються зародки демократичних процесів та перехід до багатопартійності. Помічено, що досить часто регіональна політична еліта Львівщини використовувала представницькі органи області як стартовий майданчик для подальшого кар’єрного росту, що призводило до постійного руху та припливу нових обличь.

Досліджено, що серед неформальної політичної еліти найбільш потужною групою можна вважати бізнес-еліту, яка окрім фінансових важелів впливу часто використовує також маніпулювання громадською думкою через доступ до медіа-ресурсів. Відзначено, що оновлення в цій групі еліти відбувається значно повільніше, ніж серед формальної політичної еліти.

Окремо йдеться про кількісну оцінку регіональної політичної еліти Львівщини. Оскільки про конкретні кількісні підрахунки говорити важко, зазначено, що до цієї категорії можна віднести як відносно невелику когорту осіб (від кількох сотень), які контролюють більшість ресурсів та нав’язали міцні зв’язки на регіональному та загальнодержавному рівнях, так і значно розширити її кількістю осіб (до тисячі двохсот), серед яких найвпливовіші політики (народні депутати України), очільники та депутати місцевих рад, керівництво ОДА та її департаментів, голови регіональних організацій політичних партій та основні неформальні лідери в регіоні.

Посилання

1. СтопКор. (2019, 8 січня). Бандитський Львів: історія «білявки в законі» Лесі Софієнко. URL: https://stopcor.org/bbandytskyi-lviv-istoriya-bilyavki-v-zakoni-lesi-sofiyenko/

2. Брехаря, С. (2010). Бізнес-еліта в сучасній Україні: засоби впливу на політичний процес. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Вип. 1. 100–110. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/breharia_biznes_elita.pdf

3. Буковский, Д. (2015, 25 листопада). Новые феодалы: как разделилась страна после выборов. URL: http://www.dsnews.ua/politics/novye-feodaly-kak-razdelilas-strana-poslevyborov-28112015102100

4. Українська правда. (2014, 13 листопада). Вова Морда: Я дав «Свободі» $ 48 мільйонів, вони брали у всіх. URL: https://www.youtube.com/watch?v=iI9-m2vjQ_Q

5. 20 хвилин. (2014, 28 лютого). Гройсману крісло віце-прем’єра запропонували після того, як від нього відмовився Садовий. URL: https://vn.20minut.ua/Podii/groysmanu-krislo-vitsepremera-zaproponuvali-pislya-togo-yak-vid-nogo--10318330.html

6. ZAXID. NET. (2017, 14 червня). Дубневичам на тацю. URL: https://zaxid.net/dubnevicham_na_tatsyu_n1428516

7. УкрЗахідІнформ. (2014, 2 листопада). Звинувачення на адресу Юрія Турянського – безпідставні та необгрунтовані. URL: https://loda.gov.ua/news?id=13942

8. Укрінформ. (2019, 14 червня). Зеленский в Facebook совещается, кого назначить председателем Львовской ОГА. URL: https://www.ukrinform.ru/rubric-regions/2721715-zelenskij-v-facebook-sovesaetsa-kogo-naznacit-predsedatelem-lvovskoj-oga.html

9. Львівський портал. (2019, 18 грудня). Зеленський призначив вже сімнадцятьох голів РДА на Львівщині. URL: https://portal.lviv.ua/news/2019/12/18/zelenskyj-pryznachyv-vzhe-simnadtsiatokh-holiv-rda-na-lvivshchyni

10. Львівський портал. (2005, 30 листопада). Кому вигідне вбивство Степана Сенчука? URL: https://portal.lviv.ua/article/2005/11/30/123723

11. ZAXID. NET. (2014, 31 жовтня). Курченко з Пшонкою наслідили у Львові. URL: https://zaxid.net/kurchenko_z_pshonkoyu_naslidili_u_lvovi_n1328466

12. ОПОРА. Львів. (2011, 1 лютого). Львівська міська рада: хто в домі господар? URL: https://opora.lviv.ua/lvivska-miska-rada-hto-v-domi-hospodar/

13. Маркітантов, В. (2009). Регіональна політична еліта Львівщини: тенденції розвитку. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 21. 128–132. URL: http://vlp.com.ua/files/26_47.pdf

14. ZAXID. NET. (2015, 17 жовтня). Найбагатший львів’янин готовий переїхати у райцентр через вибори. URL: https://zaxid.net/naybagatshiy_lvivyanin_gotoviy_pereyihati_u_raytsentr_cherez_vibori_n1369564

15. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Народні Депутати України 1-го скликання (1990–1994). Верховна Рада України. URL: http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm.

16. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Народні депутати України 2-го скликання (1994–1998). Верховна Рада України. URL: http://gska2.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2#%C0.

17. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Народні Депутати України 3-го скликання (1998–2002). Верховна Рада України. URL: http://gska2.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3.

18. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Народні депутати України. Верховна Рада України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list.

19. Онисько, Н. (2013, 29 серпня). Кому належать львівські ЗМІ. Наші гроші. Львів. URL: http://lviv.nashigroshi.org/2013/08/29/komu-nalezhat-lvivski-zmi/

20. П’єцух, М. (2016, 29 червня). Відсидітися у ратуші. Як Садовий загнав себе в пастку. Українська правда. URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/06/29/7113126/

21. Сайт Центральної виборчої комісії. Чергові місцеві вибори 25 жовтня 2015 р. URL: https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/pvm057pid112=12pid102=2962pf7691=2962pt001f01=100rej=0pt00_t001f01=100.html

22. Інформаційний портал депутатів Львівської міської ради. Підраховано автором на основі даних Львівської міської ради. URL: https://www.lvivrada.gov.ua/deputaty/deputaty-miskoi-rady

23. Сайт Центральної виборчої комісії. Позачергові вибори народних депутатів України. 2014. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp302?PT001F01=- 910&pf7171=185

24. ОПОРА. Політична карта Львівської області. URL: https://www.oporaua.org/vybory/politychni-karty-oblastei-2014/4691-5015- 1446980692-politychna-karta-lvivskoji-oblasti

25. Починок, І. (2014, 23 жовтня). Справжній господар партії «Свобода». URL: http://expres.ua/main/2014/10/23/117377-spravzhniy-gospodar-partiyi-cvoboda 120.

26. Твоє місто. (2019, 24 грудня). Президент звільнив Маркіяна Мальського з посади голови ЛОДА. URL: http://tvoemisto.tv/news/prezydent_zvilnyv_markiyana_malskogo_z_posady_golovy_loda_105379.html

27. Радь, Т. (2019, 29 листопада). Політична карта Львівської області. ОПОРА. URL: https://www.oporaua.org/article/vybory/parlamentski-vybory/political_map19/19540-politichna-karta-lvivskoyi-oblasti

28. Наші гроші Львів. (2015, 17 квітня). Рідна фірма екс-голови ЛОДА не сплачує ПДВ і продає вугілля невідомого походження. URL: http://lviv.nashigroshi.org/2015/04/17/firma-kolyshnoho-holovy-loda-ne-splachuje-pdv-i-prodaje-vuhillya-nevidomoho-pohodzhennya/

29. Українська правда. (2005, 29 листопада). Розстріляли екс-губернатора Львівщини. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2005/11/29/3024643/

30. PolitHub. Org. Садовий Андрій Іванович. Львівська міська рада – голова 6, РХП, Міський голова Львова. URL: https://www.chesno.org/politician/25963/

31. Тузяк, Н. (2019, 23 липня). Зроблені у Львові. Дивіться, хто пройшов у Верховну Раду! ZAXID. NET. URL: https://zaxid.net/zrobleni_u_lvovi_n1485826

32. Українська правда. (2005, 30 листопада). Убитий екс-губернатор йшов у Київ на «хлібне місце»? URL: https://www.pravda.com.ua/news/2005/11/30/3025091/

33. 032. Сайт міста Львова. (2019, 3 травня). Хто керував Львовом упродовж останніх 28 років: ретроспектива. URL: https://www.032.ua/news/2383279/hto-keruvav-lvovom-uprodovz-ostannih-28-rokiv-retrospektiva

34. Львівський портал. (2015, 28 жовтня). Хто став депутатами Львівської обласної ради VII скликання. URL: https://portal.lviv.ua/news/2015/10/28/hto-stav-deputatami-lvivskoyi-oblasnoyi-radi-vii-sklikannya-onovlyuyetsya

35. Головне. (2019, 2 листопада). Хто такий Ярослав Дубневич і за що його позбавили недоторканості. URL: https://gordonua.com/ukr/publications/-hto-takij-jaroslav-dubnevich-i-za-shcho-jogo-pozbavili-nedotorkannosti-golovne-1392576.html

36. Українська правда. (2013, 31 жовтня). Янукович призначив на Львівщину губернатора, якого шукали за фальсифікації. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2013/10/31/7001117/

37. Яремчук, В. (2018). Регіональні політичні режими в Україні: Львівщина (1990 – 2017 рр.). ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Біографія автора

Аліна Ясінська, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

кандидат політичних наук, науковий співробітник відділу соціально-політичної історії

Опубліковано
2022-01-10