УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УМОВАХ «ГІБРИДНОЇ» ВІЙНИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Ключові слова: Українська ідентичність, російсько-українська війна, етнополітична дестабілізація, національна безпека, російська агресія, діяльність РПЦ та УПЦ МП

Анотація

Стаття присвячена викликам української ідентичності в умовах російсько-української війни. Розкрито особливості російської кампанії спрямованої на етнополітичну дестабілізацію, поляризацію українського суспільства, формування проросійського руху тощо. Встановлено основні методи і засоби російського впливу в Україні на сучасному етапі. Висвітлено тенденції розвитку російської агресії в інформаційній, політичній, дипломатичній, військовій сферах і наслідки для української національної і громадянської ідентичності. З’ясовані ймовірні загрози національній безпеці в умовах російської агресії й ведення так званої «гібридної» війни, зокрема поява конфліктів на етнічному, релігійному, мовно-культурному ґрунті. Все це зумовлюється постійним тиском в інформаційній і політичній сферах Росії. Розглянуто реакцію сусідніх країн на російську агресію і встановлено взаємозв’язок між активізацією національних організацій і впливом зовнішнього чинника на політичні процеси в Україні. Особливу увагу акцентовано на стимулюванні діяльності окремих організацій з антиукраїнським характером в окремих регіонах України, зокрема русинські. Вагоме значення російської підривної діяльності мало етнічне питання. У дослідженні висвітлено основні пріоритети російської зовнішньої політики щодо росіян закордоном. Російський етносі в Україні займав чільне місце у поширенні ідей «русского мира». Чільне місце у цьому аспекті займало мовне питання. Російська пропаганда створювала негативний імідж новому освітньому і мовному закону, шукаючи підтримку серед інших країн. Водночас, реалізовуючи власну неоімперську політику через проросійських політиків, Кремль намагався посилити поляризацію суспільства за мовним чинником. Підривна діяльність російських спецслужб здійснювалася й через релігійні організації, а отже окреме місце в статті займало питання діяльності РПЦ та УПЦ МП. Детальний аналіз наявних наукових досліджень, джерел, документальних матеріалів дозволяє осмислити виклики російської «гібридної» війни для української ідентичності, а також спрогнозувати ймовірні сценарії їхнього розвитку. Це безумовно актуалізує дослідження у цьому напрямку.

Посилання

1. Bartkowski M., Ackerman P. Challenging Annexation: in Crimea, the Referendum that wasn’t. Civil Resistance. Mar. 22, 2014. No 34. P. 24‒29.

2. Borgen M. From intervention to recognition: Russia, Crimea, and Arguments over recognizing secessionist entities. Opinion Juris. 18.03.2014. № 3. P. 18‒23.

3. Bothe M. The Current Status of Crimea: Russian Territory, Occupied Territory or What? Military Law & War Review. 2014. № 53. P. 103‒105.

4. Grant T.D. Aggression against Ukraine. Territory, responsibility, and international law. Palgrave. 2015. No 23. P. 34‒39.

5. Marxen C. The Crimea crisis. An international law perspective. Z.a.o.R.V. No 74. 2014. P. 367‒391.

6. Nikolaiets, Yu. The use of mass media content in the russian-ukrainian informational confrontation in 2014-2016. Humanitarium. Pereiaslav-Khmelnytskyi (Kyiv reg.); Nizhyn (Chernihiv reg.): Lysenko M. M. 40, 3: Philosophy. Р. 177‒183.

7. Scarr F. Language an war in contemporary Ukraine. 2017. URL: http://ceenewperspectives.iir.cz/2017/10/19/language-and-war-in-contemporary-ukraine/ (Last accesses: 6.09.2021).

8. Schaefer O. Minimal proceduralist argument against Crimean independence. Practical Ethics. 3.03.2014. No12. P. 12‒27.

9. Аналітична доповідь до щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році». 2019. URL: http://surl.li/aluoh (Last accesses: 6.09.2021).

10. В Кремле продолжают называть УПЦ «Русской Православной Церковью на Украине». 2017. URL: http://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/36527-v-kremle-prodolzhayut-nazyvat-upc-russkoj-pravoslavnoj-cerkovyu-na-ukraine.html (Last accesses: 28.08.2021).

11. Варга Н., Герман М., Заболотна О., Медіна Т., Фатула Р., Щудло С. На освітніх перехрестях: діалог із національними меншинами у Чернівецькій і Закарпатській областях. / За ред. O. Заболотна, С. Щудло. Дрогобич: УАДО, ТзОВ «Трек-ЛТД», 2020. 262 c. С. 48–50.

12. Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо українського закону про освіту. 2017. URL: http://surl.li/aluoj (Last accesses: 6.09.2021).

13. Гай-Нижник П. Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. Київ: «МП Леся», 2017. 332 с.

14. Гриневич Л. Мовна стаття закону «Про освіту» не шкодить нацменшинам. 2017. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2017/10/23/227072/ (Last accesses: 28.08.2021).

15. Дегтеренко А. Етнополітичні загрози та ризики національної консолідації: регіональний вимір. Аналітична записка. 2016. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/nats_konsol-eee72.pdf (Last accesses: 28.08.2021).

16. Загальноукраїнська ідентичність – головний об’єкт гібридної війни Росії проти України. 2017. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2017-12/identychnist-26c0e.pdf (Last accesses: 28.08.2021)

17. Задорожній О. Анексія Криму – міжнародний злочин. (монографія). Київ: К.І.С., 2015. 572 с.

18. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (Last accesses: 14.09.2021).

19. Закон України «Про освіту». 2017. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. (Last accesses: 14.09.2021).

20. Коцур В. Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. поч. ХХІ ст.: монографія. Переяслав-Хмельницький: Домбровська Я.М., 2020. 594 с.

21. Кримська єпархія УПЦ (МП відправила для так званої «новоросії» черговий «гуманітарний вантаж»). 2016. URL: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/59306/ (Last accesses: 28.08.2021).

22. Майже 80% українців вважають обов’язковим володіння державною мовою. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3098081-majze-80-ukrainciv-vvazaut-obovazkovim-volodinna-derzavnou-movou.html (Last accesses: 14.09.2021).

23. МЗС Угорщини засудило ультра радикалів Йоббіка за територіальні претензії щодо Закарпаття. 2014. URL: http://zakarpattya.net.ua/News/122017-MZS-Uhorshchyny-zasudylo-ultraradykaliv-Iobbika-za-terytorialni-pretenzii-shchodo-Zakarpattia (Last accesses: 12.08.2021).

24. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. Київ: ІПіЕНД, 2002. 271 с.

25. Новородовський В. Мовний чинник етнополітичної дестабілізації в Україні (2010–2014 рр.). 2019. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/2/88.pdf (Last accesses: 28.08.2021).

26. Новородовський В.В. Іноземці та представники національних меншин України у вітчизняних збройних формуваннях: особливості, проблеми, статус (2014–2018) Humanitarium. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький, 2018. Том. 40, Вип. 3: Філософія. С. 133–145.

27. Пионтковский А. Четвертая мировая «гибридная» война (2014–2016 рр.). взлет и падение «русского мира». URL: https://razumkov.org.ua/images/Material_Conference/2016_12_14/GIBRID-WAR-FINAL-1-1.pdf (Last accesses: 6.09.2021).

28. Потапенко Я. П’ята російсько-українська війна: від у до східного фронту (оцінки, підходи, інтерпретації).Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2016. 304 с.

29. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про освіту». 16.07.2019. Справа № 1-75/2018(4072/17). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-19#n2

30. Світова гібридна війна: український фронт : монографія / за заг. ред. В.П. Горбуліна. Київ : НІСД, 2017. 496 с.

31. Степико М. Виклики та загрози українській ідентичності в умовах російської агресії. URL: https://niss-panorama.com/index.php/journal/article/download/45/44/ (Last accesses: 17.08.2021)

32. Степико М. Сучасні виклики українській національній ідентичності. 2020. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/06/stepyko_suchasni.pdf (Last accesses: 17.08.2021)

33. ТАСС: Международная панорама – Русины Закарпатья требуют признания своей национальности и автономии края через диалог. ТАСС. 2015. http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1828915 (Last accesses: 29.07.2021).

Біографія автора

Віталій Коцур, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

доктор історичних наук, доцент, декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, в.о. ректора, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Опубліковано
2022-01-10