НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ОСОБИСТОГО АРХІВУ ІСТОРИКА, КРАЄЗНАВЦЯ С. І. ШЕВЧЕНКА
Анотація
Актуальність теми дослідження визначається загальними проблемами комплектування фондів музеїв та наукового дослідження музейних предметів, які надходять та зберігаються в музейних фондах. Це обумовлено низкою таких факторів, як підвищення ролі музеїв у вихованні здобувачів вищої освіти; підвищення суспільного інтересу до пам’яток історії; удосконалення форм і методів роботи задля прискорення темпів розвитку і підвищення рівня музейної справи, зростання популярності музеїв.
Класифікація і систематизація музейних предметів має на меті встановити їх взаємозв’язки. Класифікація полягає у розподілі на групи за ознаками спорідненості й відмінності всього обсягу потрібних музею матеріалів. Така класифікація здійснюється за розробленими самим музеєм класифікаційними схемами й охоплює і наявні в музеї предмети, і ті, у придбанні яких зацікавлена установа. Таким чином класифікація виявляє певні прогалини в музейних зібраннях.
У фондах Кіровоградського обласного краєзнавчого музею зберігається низка документів, які дають змогу уточнити та конкретизувати біографію визначного вченого краєзнавця та громадського діяча С. І. Шевченка, а також поглибити уявлення про його творчу спадщину. У даному дослідженні проаналізовано основні віхи громадської та наукової діяльності відомого історика; проведено історіографічний аналіз проблеми комплектування музейних фондів; визначено основні класифікаційні ознаки документів архівного фонду в музеях; здійснено науково-фондове описування, класифікацію та систематизацію документів персонального архіву відомого історика, краєзнавця Сергія Шевченка, які автор у 2015 році передав до фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. Досліджені документи погруповано на три фонди: основний, науково-допоміжний, обмінний. До кожного фонду застосована класифікація і групування за тематикою, хронологією і станом збереження.
Посилання
2. Бокотей А. А. Інноваційні впровадження в природничих музеях Швейцарії та Австрії. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. 2014. Вип. 30. С. 41–50.
3. Витке Н. В. Организация управления и индустриальное развитие. Москва, 1924.
4. Дубов И.В. Музееведение: исторические и краеведческие музеи: краткий курс лекций. СПб.: Изд-во гос. ун-та, 2004. 411c.
5. Заваланюк К.В. Джерела з генеалогії Юхима Сіцінського (1859‒1937рр.) у фондах Державного архіву Вінницької області. URL: http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_1_2015/12.pdf
6. Зернова А. Б ., Воробьев В. П. Основные факторы, влияющие на сохранность музейных предметов. Актуальные проблемы фондовой работы музеев: Сб. науч. тр. НИИ культуры. Москва, 1978. Вып. 93. 70–85 с.
7. Караманов А. В. Организация интерактивной музейной среды: от методов к моделям. Вопросы музеологии. 2012. № 2 (6) С. 171–178.
8. Климишин О. С. Освітні аспекти природничо-музейної комунікації. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів. 2015. Вип. 31. С. 15–22.
9. Маньковська Р. В. Музеї України в інформаційному просторі: досвід та перспективи. Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Київ, 2000. Вип. 11. С. 214–221.
10. Основы музееведения: учеб.пособие /отв. ред. Э. А. Шулепова. Изд. 2-е.,испр. Москва: ЛИБРОКОМ, 2010. 432с.
11. Рагозіна В. В. Художньо-освітня діяльність музеїв мистецького профілю з дітьми дошкільного віку та школярами. Горизонты образования. 2012. № 3 (36). С. 50–55.
12. Смирнова Т. А. Цифровые технологии в экспозиционном пространстве музея: современные тенденции и перспективы. Вестник ЯрГУ. Серия Гуманитарные науки. 2012. № 4/1 (22/1). С. 14–18.
13. Тобелем Ж-М. Нова епоха музеїв. Культурні установи перед викликом менеджменту / пер. з французької З. Борисюк, П. Таращука, С. Тевольде. Київ, 2018. 320 с.