ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Світлана Орлик Центральноукраїнський національний технічний університет
  • Зоя Стежко Центральноукраїнський національний технічний університет
Ключові слова: соціальні комунікації, зв'язки з громадськістю, паблік рілейшнз, класифікатор професій, спеціальність, галузь знань.

Анотація

У статті розглянуто проблеми професійної підготовки фахівців із зв’язків з громадськістю та пресою. Проаналізовано чинне, на час написання статті, законодавство, яке урегульовує цей процес в Україні. Акцентовано увагу на тому, що фахівців зі зв’язків з громадськістю готують на факультетах журналістики (галузь знань 06 «Журналістика», спеціальність 061 «Журналістика») за напрямом підготовки 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю (за видами діяльності)», що є спільним для реклами і зв’язків з громадськістю.

Обґрунтовано позицію, що фахівці за напрямком «Зв’язки з громадськістю» мають готуватися за спеціальністю «Соціальні комунікації» в межах галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки».

Звернута увага на міждисциплінарний характер наукових досліджень у галузі соціальних комунікацій, що саме і забезпечує ефективну підготовку фахівців зі «Зв’язків з громадськістю».

Автори статті дійшли висновку, що розвиток інформаційного суспільства змінює вимоги до підготовки кадрів у сфері зв’язків з громадськістю, закономірно формуючи самостійні напрями соціальних наук. Нині ми можемо констатувати наявність суперечливого становища між декларативними гаслами на державному рівні про необхідність ефективного налагодження та подальшого розвитку соціальних комунікацій у суспільстві та одночасним витісненням їх з галузі знань/науки. Тож визнання того, що соціальна комунікація є самостійним напрямком соціальних наук, на законодавчому рівні буде сприяти активізації вітчизняних наукових досліджень, спрямованих на задоволення соціокультурних потреб суспільства, поширення управлінської, інформаційної і політичної культур, медіаграмотності, вироблення стратегії протидії інформаційній війні, яку розв’язала Російська Федерація проти України.

Посилання

1. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент у демократичному суспільстві : автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02. Київ, 1996. 32 с.

2. ДК 003:2010. Класифікатор професій. [На зміну ДК 003:2005; чинний з 1.11.2010]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text (дата звернення: 12.01.21).

3. Зміни та доповнення №5 ДК 003-95 «Класифікатор професій» (КП): затверджено Наказом Держ. ком. України з питань технічного регулювання та споживчої політики 13.06.2003р. №105. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0105609-03?find=1&text=1475.4#w1_1 (дата звернення: 12.01.21).

4. Ільганаєва В.О. Соціальна комунікація як об’єкт теоретизації. Філософія людського спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. 2009. № 1. C. 60-67.

5. Ільганаєва В.О. Теорія соціальних комунікацій на шляху фундаменталізацїї медіа-знання / Соціальні комунікації: результати досліджень – 2013: у 3-х т. Київ : КиМУ, 2014. Т.1 : Теорія та історія соціальних комунікацій. С. 5-43.

6. Королько В. Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 831 с.

7. Кулешов С., Барабаш В. Документознавство як наукова і навчальна дисципліна в сучасній Україні: які шляхи розвитку? Соціум. Документ. Комунікація. 2020. Вип.9. С. 131-149.

8. Кунденко Я.М., Гаплевська О.І. Суспільна комунікація як медіа-сфера та методологічна основа міждисциплінарного знання. Гуманітарний часопис. 2014. № 4. С. 38-46.

9. Курбан О. В. Діагностика та моделювання PR-процесів : монографія. Київ : Українська конфедерація журналістів, 2012. 160 с.

10. Мойсеєв В.А. Паблік рілейшнз: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2007. 224 c.

11. Орлик С. Паблік рілейшнз і журналістика. Катедра UNIVERSUM: електрон. збірник наук.-популярних праць. 2020. №1. URL: http://snd.kntu.kr.ua/files/Universum_2020_1.pdf

12. Паспорт спеціальності 27.00.06 – прикладні соціально-комунікаційні технології.

13. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. Київ, 2001. URL: http://htbiblio.yolasite.com/resources/Pocheptsov_PR.pdf (дата звернення: 01.10.2020).

14. Почепцов Г.Г. Соціальний інжиніринг: соціо- і психотехніки управління великими масами людей. Київ:Альтерпрес, 2010. 254 с.

15. Про вищу освіту: Закон України від 1 липня 2014р. №1556. Дата оновлення: 25.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення 20.01.2021).

16. Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь: Постанова КМУ від 13 грудня 2006 р. (Втратила чинність з 1 вересня 2015 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1718-2006-%D0%BF#Text (дата звернення 20.01.2021).

17. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти: Постанова КМУ від 29 квітня 2015 р. №266. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text (дата звернення 20.01.2021).

18. Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра: Постанови КМУ від 13 грудня 2006р. №1719 із змінами та доповненнями. (Втратив чинність на підставі Постанови КМУ від 29.04.2015р. №266). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1719-2006-%D0%BF#Text (дата звернення 25.01.2021).

19. Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 305-314.

20. Різун В. Теорія масової комунікації : підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація». Київ : Видавничий центр «Просвіта», 2008.

260 с.

21. Рябець І.В. Професійна підготовка майбутніх фахівців із зв’язків з громадськістю у ВНЗ України: етапи становлення. Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2014. Т. 162. С. 21-25.

22. Таблиця Переліку напрямів, за якими здійснювалася підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (Перелік 1), Переліку спеціальностей, за якими здійснювалася підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра (Перелік 2), та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (Перелік 2015): Наказ МОН України 06 листопада 2015 р. №115. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1460-15#Text (дата звернення 25.01.2021).

23. Тихомирова Є. Б. PR-формування відкритого суспільства. Київ : Науково-видавничий центр «Наша культура і наука», 2003. 198 с.

24. Тодорова О. PR в цифровую эру. Искусство коммуникаций. Київ : ArtHuss, 2012. 239 с.

25. Шаян Л.П. Pro Суспільні комунікації. Київ : ТОВ «Група компаній «Динаміка», 2008. 180 с.

26. Яскевич Я.С. Социальная коммуникация как наука и специальность: становление, динамика, статус. Философия и социальные науки. 2016. № 3. С. 38-44.

27. Яремчук Л.В. Соціальна комунікація: становлення термінологічних засад галузі. Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали п’ятої міжнародної науково-практичної конференції, 11-12 вересня 2013 року, Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. С. 599-603.

Біографії авторів

Світлана Орлик, Центральноукраїнський національний технічний університет

доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор, професор кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи

Зоя Стежко, Центральноукраїнський національний технічний університет

кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, археології

інформаційної та архівної справи

Опубліковано
2021-05-04