УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКІ КОМУНІКАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВ (1991-2020 РР.)

  • Неоніла Красножон ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Ключові слова: Латвія, Україна, комунікативні зв’язки, інформатизація, російська збройна агресія, історична пам'ять, громадянське суспільство.

Анотація

У статті розкриваються основні види та типи українсько-латвійських комунікативних зв’язків, які сформувалися між Україною та Латвією впродовж довготривалого періоду (1991-2020 рр.). Зважаючи на слабку дослідженість зазначеної наукової теми у вітчизняній історичній науці, автор  статті подає основний понятійно-категоріальний апарат, зокрема намагається сформувати власне розуміння таких понять як: інформатизація, комунікація та комунікативні зв’язки в сучасних умовах глобалізованого світу. Значна увага також приділена типологізації рівнів комунікативних зв’язків, які сформувалися між Латвією та Україною.

Розкриваючи українсько-латвійські комунікативні зв’язки, робиться акцент на особливому місці та ролі спільної історичної пам’яті в розвитку комунікативних зв’язків між обома народами. Саме ця пам'ять не лише укріплює міждержавну та міжнародну комунікацію, а й допомагає обом народам позбутися залишків радянського тоталітарного минулого. Поряд з історичною пам’яттю в статті досліджуються три основні рівні міждержавної комунікації Латвії та України. Зокрема, першим є офіційний загальнодержавний дипломатичний рівень, представники якого фактично формують зовнішню політику держав; рівень громадський та рівень комунікації у сфері масмедіа.

В статті також наголошується на визначальному впливі російської збройної агресії щодо України та формування позитивного іміджу української  держави в очах широкого загалу латвійської громадськості. У цей момент прослідковується значна активізація комунікації між народами обох держав на громадському рівні. Крім того, в статті наводиться приклад цілого ряду форм та методів, які сприяють укріпленню дружніх зв’язків між українським та латвійським народами. Також  вказується і на цілий ряд проблем, існуючих в комунікаціях між обома державами, до вирішення яких подаються власні авторські пропозиції.

Посилання

1. Військовий роман Сергія Лойко «Аеропорт» вийшов у Латвії. URL: http://www.lsm.lv/raksts/kultura/literatura/sergeja-loiko-kararomans-lidosta-izdots-latviesu-valoda (дата звернення: 20.12.2020).

2. ЗУ – Закон України «Про Національну програму інформатизації» із змінами і доповненнями. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH72M00A.html (дата звернення 09.07.2020 ).

3. Зернецька О. Глобальні комунікації: монографія. Київ: Наукова думка. 349 с.

4. Сидорук М. Особливості інтеграції країн Балтії до ЄС. Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». 2010. Вип. 2. С. 97-104.

5. Стельмах В. Балтійська регіональна співпраця на шляху до західних інтеграційних структур. Цивілізаційні засади трансформаційних процесів на пострадянському просторі. / За заг. ред. канд. іст. наук, доцента А.Г. Бульвінського. Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». 2018. С.192-205.

6. У Ризі пройдуть перші дні українського кіно. URL: http://www.lsm.lv/raksts/kultura/kino-foto-un-tv/riga-pirmo-reizi-notiks-ukrainas-kino-dienas.a253143 (дата звернення: 07.07.2019).

7. Шатков О. Участие Литвы, Латвии и Эстонии в деятельности международных организаций региона Балтийского моря в 1990-2012 гг. Международные отношения. 2013. № 3. С.56-62.

8. Яніс Вінгріс створив документальну стрічку про волонтерів в українській війні URL: https://www.diena.lv/raksts/kd/literatura/janis-vingris-uznemis-dokumentalo-filmu-par-ukrainas-kara-brivpratigajiem-1413332 (дата звернення: 11.03.2020).

9. Likumi.lv, Nacionālās identitātes, pilsoniskās sabiedrības un integrācijas politikas pamatnostādņu 2012-2018 gadam URL: https://likumi.lv/doc.php?id-238195 (дата звернення: 20.11.2019).

10. LSM, «Baltic states: please stop callingus «former Soviet» countries». URL: http://eng.lsm.lv/article/politics/politics/updated-baltic-states-please-stop-calling-us-former-soviet-countries.a (дата звернення 06.01.2019).

11. Platforma, «Ідентичність. За завісою неозначеності», 18 березня - 22 травня 2016. URL: https://platfor.ma/ukr/art/vistavka-identichnist-za-zavisoyu-neoznachenosti/ (дата звернення: 22.08.2019).

12. Diena.lv, «Delna: Latvijas vieta Korupcijas uztveres indeksā norāda uz politiskās gribas trūkumu» [Місце Латвії у Індексі сприйняття корупції демонструє брак політичної волі]. Available at: URL: https://www.diena.lv/raksts/latvija/zinas/_delna_-latvijas-vieta-korupcijas-uztveres-indeksa-norada-uz-politiskas-gribas-trukumu (дата звернення 22.02.2019).

13. Delfi.lv «Straujuma: izaicinājumi ir lieli, bet Krima ir un būs Ukrainas daļa» [Страуюма: стравки високі, але Крим є і буде частиною України]. URL: http://www.delfi.lv/news/eiropa/zinas/straujuma-izaicinajumi-ir-lieli-bet-krima-ir-un-bus-ukrainas-dala.d?id=45897045. (дата звернення 02.05.2019).

14. Tvnet.lv «Vienotības» valde asi nosoda Krievijas bruņotās provokācijas Ukrainā» [Керівництво «Єдності» суворо засуджує збройну провокацію Кремля в Україні]. URL: https://www.tvnet.lv/5229122/vienotibas-valde-asi-nosoda-krievijas-brunotas-provokacijas-ukraina (дата звернення 02.03.2020 ).

15. Lāsma Grundule, «Dzintars: Notiekošais Ukrainā lien pie mums» [Дзінтарс: ситуація в Україні торкається нас]. URL: https://www.diena.lv/raksts/latvija/zinas/papildinats-1602-dzintars-notiekosais-ukraina-_lien_-pie-mums-1403586 (дата звернення 02.01.2020 ).

16. LRSST  Latvijas Republikas Saeima Sēdes transkripts [Транскрипт засідання Сейму]. URL: http://titania.saeima.lv/LIVS11/saeimalivs_lmp.nsf. (дата звернення 06.03.2020).

17. The Baltic Times, «MEP Mamikins: Forgetting Crimea occupation would improve our economic situation», Available at. URL: https://www.baltictimes.com/mep_mamikins__forgetting_crimea_occupation_would_improve_our_economic_situation (дата звернення 18.03.2020).

18. The Eastern Direction in Latvia’s Foreign Policy. In: «The Centenary of Latvia’s Foreign Affairs. Ideas and Personalities», ed. By Diāna Potjomkina, Andris Sprūds, Valters Ščerbinskis, Latvian Institute of International Affairs. 2019. p. 17.

19. Nacionālais rehabilitācijas centrs Vaivari, Ukrainas prezidents apciemo Ukrainas karavīrus NRC «Vaivari» [Президент України відвідав українських солдатів у реабілітаційному центрі «Вайварі»] URL: http://www.nrcvaivari.lv/lv/content/ukrainas-prezidents-apciemo-ukrainas-karavirus-nrc-vaivari (дата звернення 04.09.2019).

20. «Pirmizrādi piedzīvos dokumentāla filma par Ukrainu» Tvnet.lv, [Прем’єра документального фільму про Україну]. URL: https://www.tvnet.lv/5187085/pirmizradi-piedzivos-dokumentala-filma-par-ukrainu (дата звернення 09.04.2021).

21. «LTV pirmizrādi piedzīvos filma «Tuvais karš» — stāsts par latviešiem Ukrainas karā» [LTV презентує стрічку «Близка війна»  історію латвійців в українській війні]. URL: http://www.lsm.lv/raksts/zinas/latvija/ltv-pirmizradi-piedzivos-filma-tuvais-kars--stasts-par-latviesiem-ukrainas-kara.a137114 (дата звернення 10.07.2020).

22. Tvnet.lv «Izdota šokējoši atklāta grāmata par Krimas okupāciju» [Шокуюча відверта книга про окупацію Криму]. URL: http://www.tvnet.lv/izklaide/gramatas/548666-izdota_sokejosi_atklata_gramata_par_krimas_okupaciju (дата звернення 20.02.2020).

23. Delfi.lv «Klajā laika monogrāfija «Ukrainas krīze: divgalvainā ērgļa impērijas trieciens» [Презентація монографії «Українська криза: удар двоголового орла імперії]. URL: http://www.delfi.lv/kultura/news/books/klaja-laista-monografija-ukrainas-krize-divgalvaina-ergla-imperijas-trieciens.d?id=494999216 (дата звернення 30.11.2020).

24. «Prāta Vētra» koncertē Krievijas armijas atbalstītā pasākumā»[«Brainstorm» візьме участь у заході, спонсорованому російською армією]. URL: http://www.lsm.lv/raksts/zinas/latvija/prata-vetra-koncerte-krievijas-armijas-atbalstita-pasakuma.a137937/ (дата звернення 16.06.2020 ).

25. «Fotogrāfijas Ksenijas Fetisovas izstāde «Ukraina. Karš un Miers». URL: https://lnb.lv/lv/fotografes-ksenijas-fetisovas-izstade-ukraina-kars-un-miers (дата звернення 19.08.2020).

26. Diena.lv «DP: Valodas referenduma organizētāju finanses veidoja arī Krievijas iedzīvotāju ziedojumi» [Державна служба безпеки: організатори референдуму щодо мови отримували кошти від російських громадян]. URL:https://www.diena.lv/raksts/latvija/zinas/dp-valodas-referenduma-organizetaju-finanses-veidoja-ari-krievijas-iedzivotaju-ziedojumi-1404528478 (дата звернення 22.06.2020 ).

Біографія автора

Неоніла Красножон, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

кандидат історичних наук,

доцент кафедри загальної

історії, правознавства і

методик навчання

Опубліковано
2021-05-03