НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ НА ТЕРИТОРІЇ «ЗАДНІПРСЬКИХ МІСЦЬ» ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Андрій Бутко Центральноукраїнський національний Технічний університет
Ключові слова: територія, колонізація, Задніпровські місця, Гетьманщина, поселення, статус.

Анотація

Ця стаття присвячена проблемі заселення «Задніпрських місць» Гетьманщини та виникненню на цій території населених пунктів у період з початку ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століть. Джерельною базою дослідження виступають архівні писемні та картографічні пам’ятки. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Науковою новизною є те, що вперше в сучасній історіографії колонізації Задніпровських територій Гетьманщини на основі малодосліджених та невідомих раніше архівних документів, картографічних матеріалів розкрито процеси виникнення, розвитку, занепаду населених пунктів краю, з’ясовано їх чисельність та статус.

Хід колонізації та господарського освоєння території «Задніпрських місць» Гетьманщини можна поділити на кілька основних періодів, які характеризуються змінами чисельності та статусу населених пунктів на зазначеній території протягом ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть.

У 40-х рр. ХVІІІ ст. найменш заселеним був південь «Задніпрських місць» Гетьманщини, дещо більше заселеною була північ, а найбільш заселеною виявилася центральна частина зазначеної території. У другій половині 40-х рр. ХVІІІ ст. з ініціативи гетьманської адміністрації колонізація Задніпровського краю активізується, що призвело до утворення населених пунктів, зокрема слобід. На початку 50-х рр. ХVІІІ ст. спостерігається зміна статусу «деревень» на села, а сіл – на містечка, закладаються, укріплюються і розростаються фортифікаційні споруди разом із прилеглим селом. Статус населених пунктів визначався чисельністю населення, розмірами, наявністю адміністративних органів управління, релігійних споруд та общини, господарським спрямуванням населення.

Посилання

1. Інститут Картографії Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Дд. 43528, 43530.

2. Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Ф. ІІ. Д. 1965. Арк. 941-945; Спр. 63. Д. 59330, Д. 59307-59308, Д. 59321, Д. 59335.

3. Российский Государственный Архив Древних Актов. Ф. 248. Оп. 39. Д. 2667.

4. Центральний державний історичний архів України, м.Київ. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 11144, Спр. 11437; Ф. 1632. Оп. 1. Спр. 181.

5. Отдел Рукописей Библиотеки Академии Наук России. Д. 545.

6. Караката М. М. Давнє минуле Андрусівки (Історія села). 50-річчю Радянської влади присвячується. Київ, 1967. 112 с.

7. Орлик В.М. До питання волосько-молдавських поселень на Україні. Київ: КДЛУ, 1996. 31 с

8. Пірко В.О. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI-XVIII ст. Український культурологічний центр. Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. 224 с.

9. Пивовар А.В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. Київ: Академперіодика, 2003. 336 с.

10. Полонська-Василенко Н.Д. Заселення Південної України в половині XVIII століття (1734-1775). Ч. 1. Заселення Нової Сербії та Слов'яносербії. Мюнхен: Український вільний університет, 1960. 222 с.

11. Січова О. В. Витоки і початковий етап колонізації південних земель Правобережжя і приєднання їх до Гетьманщини (перша третина ХVІІІ століття). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Історія, 2004. 74-76. С. 37-40.

12. Січова О. В. З історії колонізації південних земель Правобережжя і приєднання їх до Гетьманщини (перша третина ХVІІІ століття). Рукописна та книжкова спадщина України. Київ: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2004. Вип. 9. С. 112-120.

13. Шамрай С. До історії залюднення Степової України в XVIII столітті (Крилівщина і Лизаветщина). Записки історико-філологічного відділу ВУАН, 1929. Кн. XXIV. С. 207-302.

14. Шиян Р. «Фронтир зовнішній» і «фронтир внутрішній»: концепція південноукраїнського прикордоння між 1680-ми-1750-ми роками. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя: ЗНУ, 2012. Вип. XXXІІ. С. 96-105.

15. Чорний О. Система земляних укріплень в Задніпрських місцях Миргородського полку до утворення Нової Сербії. «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Відп. ред.О. О. Заремба. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2016. С. 263.

Біографія автора

Андрій Бутко, Центральноукраїнський національний Технічний університет

аспірант кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи

Опубліковано
2021-05-03