ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ЯК НАУКОВА І НАВЧАЛЬНА ДИЦИПЛІНА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ЯКІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ

  • Сергій Кулешов Центральноукраїнський національний технічний університет
  • Вікторія Барабаш Центральноукраїнський національний технічний університет
Ключові слова: документознавство, архівознавство, наукова дисципліна, навчальна дисципліна, документологія, напрями розвитку

Анотація

Нині документознавство в Україні позбавлено статусу наукової дисципліни у офіційному переліку наукових спеціальностей, скоротилася присвячених його науковим проблемам кількість наукових форумів, а відповідно і публікацій, ліквідовано вишівську документознавчу навчальну спеціальність. На думку авторів, попередньо ці  процеси пов’язані з формуванням двох версій документознавства в Україні – «документологічної» («бібліотекознавчої») та класичної (що ґрунтується на ідеях 1960 –1970-х років відомого радянського архівознавця К. Г. Мітяєва). У 1990-і роки, коли в Україні не було офіційно утверджено науковий статус документознавства, документологічна версія була прогресивною. Однак після офіційного затвердження наукової спеціальності «документознавство, архівознавство» у межах історичної науки (2001 р.), прихильниками документології почалася боротьба за офіційний відрив цих наук від спеціальних галузей історичної науки, яка завершилася внесенням їх до сукупності дисциплін у межах наукової спеціальності  «соціальні комунікації» (2008 р.). Поширення в українських вишах поглядів документологів у межах нової навчальної спеціальності «Інформаційна, бібліотечна, архівна справа» призводить до панування бібліотекознавства над архівознавством, зменшення частки годин курсу «Архівна справа» (порівняно з бібліотекознавством його читання набагато складніше та й фахівців доволі менше). Звідси фактичне нівелювання або зникнення документознавчих курсів. Безперечно, що «скасування» класичного документознавства не зняло практичних потреб в дослідженнях з нормативно-правового та методичного забезпечення організації сфери архівної справи та діловодства. Зазначені дослідження в сучасних умовах впровадження функціонування електронного документообігу та електронних архівів потребує у межах цих напрямів перегляду організації традиційних діловодних та архівних процесів. З іншого боку, існує нагальна потреба узгодження зазначених процесів з нормами міжнародних стандартів з керування документаційними процесами. У статті наведено приклади розробок з документознавства і організації вишівського навчання в Україні, які можна вважати найбільш перспективними напрямами розвитку цієї наукової дисципліни.

Посилання

1. Бездрабко В. В. Актуальні проблеми документознавства в Україні. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2020. № 1. С. 39-44.

2. Бездрабко В. Архівна освіта в Україні: стан і перспективи. Сумський історико-архівний журнал. 2018. Т. ХХХІ. С. 5-17.

3. Бездрабко В. Документознавство в Україні: інституціоналізація та сучасний розвиток: монографія. Київ: Четверта хвиля, 2009. 720 с.

4. Бездрабко В. Історіографічні ескізи про документознавство, або Персональний текст про персональні тексти. Київ: Четверта хвиля, 2010. 208 с.

5. Бездрабко В. Ноокомунікологія Галини Швецової-Водки. Вісник Книжкової палати. 2019. № 5. С. 46-51.

6. Бойко В. Актуальні питання розвитку сучасного документознавства в Україні . Термінологія документознавства та суміжних галузей знань : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, ф-т культурології, каф. інформ., бібл. та арх. справи ; за заг. ред. В. В. Бездрабко. Київ : Четверта хвиля, 2017. Вип. 10. С. 178-180.

7. Бойко В. Ф. Розроблення нової редакції Класифікатора управлінської документації. Архіви України. 2016. Вип. 5-6. С. 153-158.

8. Загорецька О. Бойко В. Основні результати дослідження документопотоків сільської (селищної) ради об’єднаної територіальної громади. Студії з архівної справи та документознавства. 2017. Т. 24-25. С. 94-124.

9. Калакура Я. С., Ковтанюк Ю. С. Архівний менеджемент в умовах електронного урядування. Архіви України. 2019. Вип. 3. С. 18-57.

10. Клименко Т. А. Цифровізація процесів архівної справи та діловодства як пріоритет діяльності Державного архіву Черкаської області. Архіви України. 2018. Вип. 5-6. С. 22-26.

11. Плешкевич Е. А. Документально-информационный подход в контексте методологии постнеклассического познания в библиографоведении и библиотековедении. Библиосфера. 2016. № 1. С. 3-9.

12. Плешкевич Е. А. Концепция социальных коммуникаций Никласа Лумана и теория документальной информации: точки пересечения. Научно-техническая информация. Сер. 2. Информационные процессы и системы. 2016. № 9. С. 1-6.

13. Плешкевич Е. А. На пути к информационной картине мира Джеймса Глика. Сер. 2. Информационные процессы и системы. 2015. № 5. С. 33-37.

14. Свердлик З. М. Службове листування як форма ділової комунікації Київської міської думи й управи (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.). Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2017. № 2. С. 20-27.

15. Свердлик З. М. Архівні документи як джерело дослідження документаційного забезпечення органів місцевого самоврядування. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. С. 39-44.

16. Швецова-Водка Г. Н. Документ в теории документальной информации Е. А. Плешкевича. Научно-техническая информация. Сер. 1, Организация и методика информационной работы. 2015. № 1. С. 27-34.

17. Швецова-Водка Г. Н. Ноосферная тематика в документологии. Научные и технические библиотеки. 2018. № 9. С. 92-105.

Електронні ресурси

18. Current Issue: Volume 6, Issue 1 (2019) Proceedings from the 2019 Annual Meeting of the Document Academy – Mode of acces: URL: https://ideaexchange.uakron.edu/docam/ Title from screen. Actuality 06.07.2020.

Біографії авторів

Сергій Кулешов, Центральноукраїнський національний технічний університет

доктор історичних наук,

професор кафедри суспільних наук,

інформаційної та архівної справи

Вікторія Барабаш, Центральноукраїнський національний технічний університет

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри суспільних наук,

інформаційної та архівної справи

Опубліковано
2020-09-07

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##