ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДІАПРОСТОРУ

  • Олена Ісайкіна ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
  • Алла Зленко ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Ключові слова: інформація, інформаційна безпека, медіапростір, соціальні мережі, засоби комунікації, інформаційне суспільство, загрози, впливи.

Анотація

Публікація присвячена дослідженню інформаційної безпеки як передумови захисту вітчизняного інформаційного контенту, оскільки інформаційний фактор відіграє важливу роль у державотворенні та відстоюванні інтересів держави. Глобалізація масмедійних процесів, поширення і набуття популярності так званих цифрових медіа зумовили значне посилення впливу засобів масової комунікації на формування в суспільстві не тільки уявлень, установок, ціннісних орієнтацій та загальної картини світу, але й суспільної та індивідуальної свідомості в цілому. Особливе місце в цьому спектрі суспільних відносин займають проблеми забезпечення інформаційної безпеки.

У статті за підсумками теоретичного аналізу наукових поглядів сучасних дослідників, зроблено висновок, що сьогодні під інформаційною безпекою розуміється кілька принципово різних за своєю природою завдань, а саме: захист ІТ-інфраструктури країни (так званого кіберпростору); протидія спеціальним операціям (провокаціям, диверсіям), здійснюваним за допомогою масмедіа; протидія ворожому (цілеспрямованому і деструктивному) ідеологічному впливу; протидія деструктивним впливам, які здійснюються за допомогою масмедіа (різного роду «токсичний» контент на зразок реклами деструктивних культів, жорстокості, девіантної поведінки) (ІБУ, 2014). Кожне з цих завдань характеризується різним співвідношенням об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

Загрози інформаційної безпеки – це зворотний бік використання інформаційних технологій. Джерелами таких загроз та викликів можуть бути міжнародні злочинні групи хакерів, окремі підготовлені у сфері ІТ злочинці, іноземні державні органи, терористичні угрупування, недержавні організації, політичні структури та неформальні об’єднання екстремістського спрямування, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи тощо.

Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для ефективної протидії інформаційним загрозам в Україні. У той же час, враховуючи, багатогранність та комплексність означеної проблеми, варто обумовити подальшу необхідність наукових досліджень механізмів забезпечення інформаційної безпеки в Україні.

Посилання

1. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: Організаційно-правові аспекти // Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2005. Вип.31. С. 239-245.

2. Баранов О.А. Правове забезпечення інформаційної сфери: Теорія, методологія і практика. К.: Едельвейс, 2014. 434 с.

3. Бурило Ю.П. Інформаційна сфера як сфера господарювання: Теоретично-правовий аспект // Правова інформатика. 2012. №4 (36). С. 18-28.

4. Горбулін В. П. Інформаційні операції та безпека суспільства: загрози, протидія, моделювання. К.: Інтертехнологія, 2009. 164 с.

5. Горовий В.М. Національні інформаційні процеси в умовах глобалізації. К.: Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, 2015. 332 с.

6. ДІБУ ‒ Доктрина інформаційної безпеки України. URL: http://www.president.gov.ua/documents/472017-21374 (актуальність 21.11.19).

7. ДПСІ ‒ Доповідь про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні. URL: http://policy-analysis.org/wp-content/uploads/2014/10/Stan_informatyzacii_20132.pdf (актуальність 16.11.19).

8. Жарков Я. М., Бєсєдіна Л.М. Напрямки зовнішнього інформаціно-психолоічного впливу на Україну // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 2009. № 19. URL: http//www.nbuv.gov.ua / portal / natural/ znpviknu / 2009-19 / vip19-21.pdf (актуальність 09.10.19).

9. ЗУ – Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». URL: http://oblosvita.com/normatyvna_baza (актуальність 13.09.19).

10. ІБ ‒ Інформаційна безпека now: яких елементів не вистачає? URL: https://www.prostir.ua (актуальність 11.09.19).

11. ІБУ ‒ Информационная безопасность Украины: проблемы и пути их решения. URL: http://mediasat.info/2014/12/04/informacionnaja-bezopasnost-ukrainy-problemy-i-puti-ih-reshenija/ (актуальність 12.10.19).

12. Ільницька У. Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. 2018. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/37314/1/7_31-36.pdf (актуальність 12.11.19).

13. Конах В.К. Національний інформаційний простір України: Проблеми формування та державного регулювання. К.: НІСД, 2014. 76 с.

14. Литвиненко О. Інформаційна безпека людини й суспільства у контексті медіа філософії. 2019. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/28-43-1-PB.pdf (актуальність 16.09.19).

15. Михальчук В.Ф. Спеціальні інформаційні операції в контексті інформаційних війн. К.: Національний університет «Острозька академія». 2014. 300 с.

16. Найдьонов О.Г. Інформатизація як головна ідея третього тисячоліття // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология», 2010. Том 23 (62). № 2. С. 161-165.

17. Світлична В.Ю. Інформаційна безпека: багатогранність сутності, види загроз та шляхи забезпечення // Науковотехнічний збірник. Х.: ХНАМГ, 2013. № 109. С. 360-369.

18. Сенченко М.І. Книгодрукування і масс-медіа Канади. К.: Кн. палата України, 2006. 34 с.

19. Снитко О.С. Проекти тотального зомбування в інформаційному просторі України // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2017. № 1 (21). С. 207-215.

20. Хмелевський Р.М. Дослідження оцінки загроз інформаційній безпеці об’єктів інформаційної діяльності // Сучасний захист інформації. 2016. №4. C. 65-70.

Біографії авторів

Олена Ісайкіна, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

кандидат історичних наук,

доцент кафедри документознавства

Алла Зленко, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

кандидат історичних наук,

доцент кафедри документознавства

Опубліковано
2020-02-06

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##