ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР ГРУШЕВСЬКИЙ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ

  • Ігор Довжук ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Ключові слова: Олександр Грушевський, Михайло Грушевський, історія України, архівознавство, етнографія, історія літератури.

Анотація

У статті розглядаються окремі аспекти наукової діяльності Олександра Сергійовича Грушевського, зокрема, його науково-організаційна і педагогічна робота, а також здобутки в галузі архівознавства, історії України, етнографії.

Зазначено, що Олександр Грушевський першим порушив питання про необхідність проведення архівної реформи і зробив перші кроки до розроблення такого проекту. Згідно з цими планами, загальне керівництво, координацію теоретичних досліджень і практичних робіт у галузі архівної справи мав здійснювати бібліотечно-архівний відділ Народного міністерства освіти УНР, яким керував Олександр Сергійович. При цьому відділі створювалися археографічна комісія для розроблення теоретичних проблем архівознавства, наукова бібліотека, редакція спеціалізованого часопису «Пам’ятки». Учений заклав основи загальної архівної реформи в Україні (1918 р.), що передбачали створення Національного архіву Української держави в Києві та губернських архівів і комісій на місцях.

Вражає не тільки науково-організаційна та педагогічна діяльність Олександра Грушевського. Він є автором понад 100 наукових праць, присвячених історії України, історіографії, етнографії, історії літератури.

Науково-організаційна й педагогічна діяльність Олександра Грушевського була припинена в серпні 1933 р. – його звільнено зі всіх посад у ВУАН. 9 серпня 1938 р. він був заарештований. За участь в антирадянській націоналістичній організації О. Грушевському визначили міру покарання – п'ять років заслання.

Олександр Сергійович Грушевський, як і його брат Михайло Сергійович, також значною мірою прислужився українській науці, у тому числі в таких галузях як: історія України, етнографія, археографія, архівознавство.

Посилання

1. Брега Г. С., Юркова О. В. Грушевський Олександр Сергійович. Енциклопедія історії України: В 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ: Наук. Думка, 2003. Т. 2: Г-Д. 2004. 528 с.

2. Гирич І. Б. Листи Михайла Грушевського до Олександра Грушевського (до проблеми взаємин двох братів). Український історик. 1991. № 3/4. Т. 28/29. С. 416-432.

3. Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии: этногр. темы в украинской литературе. Санкт-Петербург, 1910. 29 с.

4. Грушевский А. Из харьковских лет Н. И. Костомарова. Санкт-Петербург, 1908. 65 с.

5. Грушевский А. Н. А. Маркевич: Из прошлого украинской литературы и историографии. Санкт-Петербург, 1911. 82 с.

6. Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии: изучение исторических песен. Киев, 1905. 14 с.

7. Довідник з історії України (А-Я): посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. Київ: Ґенеза, 2001. 1136 с.

8. Качкан В. А. З родоводу Грушевських (Олександр Грушевський – історик, етнограф, літературознавець). Українське народознавство в іменах: У 2 ч. Ч. 2. Навч. посібник. Київ: Либідь, 1995. С. 160-171.

9. Кіржаєв С. М. Археографічна комісія ВУАН (1918-1934): внесок у розвиток археографії в Україні: Дис… канд. істор. наук. Київ, 1994. 250 с.

10. Матяш І. Літературознавець, історик, архівіст Олександр Грушевський. Слово і час, 1998. № 8 (452). С. 38-39.

11. Матяш І. Перший голова Бібліотечно-архівного відділу (до 120-ліття від дня народження О. С. Грушевського). Студії з архівної справи та документознавства, 1997. Т. 2. С. 104-110.

12. Матяш І. Б. Особа в українській архівістиці: Біографічні нариси / Держ. комітет архівів України; Укр. держ. НДІ арх. справи та документознавства; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 2001. 228 с.

13. Пиріг Р. Рідний брат Михайла Грушевського. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, 1994. № 1. С. 89-93.

14. Пиріг Р. Я., Тельвак В. В. Михайло Грушевський: біографічний нарис. Київ: Либідь, 2017. 576 с.

Біографія автора

Ігор Довжук, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

доктор історичних наук,

професор кафедри документознавства

Опубліковано
2020-02-06