ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ

  • Тетяна Левченко ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Ключові слова: кримінальне арго, зоо- та фітоморфізми, лексична метафоризація, конотація.

Анотація

У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом.

Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів.

На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну  лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.

Посилання

1. Калько В.В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв лікарських рослин в українській мові: дис. ...кандидата філол. наук: 10.02.01. Черкаси, 2003. 203 с.

2.Коломієць І.І. Флоролексеми в українській поезії II половини XX століття: функціонально-стилістичний аспект: дис. ...кандидата філол. наук: 10.02.01. К., 2003. 240 с.

3.Крижко О.А. Етнічні символи та стереотипи в українській зоонімній терміносистемі. Актуальні проблеми слов’янської філології: міжвузів. зб. наук. ст. Серія: Лінгвістика і літературознавство. К. Ніжин: ТОВ: «Видавництво «Аспект Поліграф», 2006. Вип. 11. С. 62 – 69.

4. Лобур Н.В. До характеристики зооморфізмів (на матеріалах української та чеської мов). Проблеми слов’янознавства. 1999. Вип. 50. С. 102 – 106.

5. Ніколашина Т. Зооморфізми в жаргонно-сленговій комунікації// http // revistas.ucm.es /fll /15781763 articulos / ESLC 0808110125A.PDF.

6. Панасенко Н.І. Когнітивний ракурс семантики у романських, германських і слов’янських мовах. Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Вип. 5. Донецьк: ДонНУ, 2002. С. 134 – 142.

7. Подолян І.Е. Національна специфіка семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство». К., 2003. 19 с.

8. Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології. АН УРСР. Ін-т мовознавства; відп. ред. М.М. Пещак. К.: Наук. думка, 1991. 152 с.

9. Ставицька Леся. Український жаргон. Словник: Містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. К.: Критика, 2005. 496 с.

10. Степаненко О.П. Зооморфізми в поетичних творах шістдесятників. Мовознавчий вісник: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т імені Богдана Хмельницького; відп. ред. Г.І. Мартинова. Черкаси, 2010. Вип. 11. С. 181–184.

11. Ужченко Д.В. Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному висвітленні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Х., 2000.18 с.

12. Шамота А.М. Переносне значення слова в мові художньої літератури. К.: Наукова думка, 1967. 125 с.

Біографія автора

Тетяна Левченко, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української лінгвістики та методики навчання

Опубліковано
2019-11-19