ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НОМІНАЦІЙ ЕМОЦІЇ «СТРАХ» У РОМАНІ П. ЗЮСКІНДА «DAS PARFÜM»
Анотація
Пропонована стаття присвячена виявленню особливостей відтворення українською мовою номінацій емоції «страх» у романі П. Зюскінда «Das Parfüm: Die Geschichte eines Mörders», який не втрачає своєї актуальності для українського читача протягом тривалого часу. Попри те, що страх є базовою емоцією людини, переклад мовних одиниць, які позначають цю емоцію, ускладняється тим, що в німецькій мові, на відміну від української, окремо існує поняття «екзистенційний страх».
Установлено, що найпоширенішими граматичними трансформаціями, які застосовано для передачі поняття «страх» у цьому романі, є вилучення (44,3 %), додавання (19,7 %) та перестановки (21,4 %). Виявлено, що за допомогою прийому додавання здійснюється інтенсифікація сприйняття емоції страху, а прийомів перестановки та вилучення – зміна сили прагматичного впливу на реципієнта на основі перенесення центрів образності. З’ясовано, що найпоширенішими серед лексичних трансформацій є синонімічна заміна (27,6 %), смисловий розвиток поняття (26,8 %) та компенсація (16,1 %). Ці трансформації залучалися головним чином для досягнення адекватності при передачі експресивної інформації, оскільки в німецькій мові простежується більш чітка градація емоції страху, яка здебільшого втрачається при перекладі.
Науково вірогідним є висновок, що широке застосування граматичних і лексичних трансформацій при перекладі номінацій емоції страху з німецької мови на українську дає змогу підсилити доказову базу на користь положення, що на мовне вираження навіть універсальних понять, зокрема емоцій, завжди впливають етноспецифічні чинники.
Посилання
2. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект: дис. … канд. філол. наук. Донецьк, 2005. 262 с.
3. Зюскінд П. Парфуми: Історія одного вбивці; [пер. з нім. І.С. Фрідріх]. Харків: Фоліо, 2003. 287 с.
4. Коваленко А. Концепт «страх» в авторській картині світу (на матеріалі роману Л. Дереша «Поклоніння ящірці») // Лінгвістичні студії. 2013. Вип. 26. С. 172–176.
5. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Москва: Высшая школа, 1990. 253 с.
6. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. Волгоград: Перемена, 2001. 495 с.
7. Мізін К.І., Петров О.О. Зіставна лінгвокультурологія: методологічні проблеми та перспективні методики. Переяслав-Хмельницький; Вінниця; Кременчук: Вид-во ПП Щербатих О.В., 2018. 280 с.
8. Попович Т.І. Гендерні особливості дескрипції емоційного концепту FEAR/СТРАХ (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу) // Нова філологія. 2011. № 45. С. 118–121.
9. Шаховский В.И. Эмоциональные культурные концепты: параллели и контрасты // Языковая личность: культурные концепты. Волгоград: Волг. гос. пед. ун-т, 1996. С. 105–106.
10. Mizin K., Petrov O. Metaphorical modelling of cognitive structure of the concept STINGINESS in British, German, Ukrainian and Russian linguocultures // Przegląd Wschodnioeuropejski. 2017. VIІІ/1. P. 219–226.
11. Süskind P. Das Parfum: Die Geschichte eines Mörders. Zürich: Diogenes, 1994. 320 S.
12. Wierzbicka A. Emotinos Across Languages and Cultures: Diversity and Universals. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. 349 p.