ОКАЗІОНАЛІЗМИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

  • Тетяна Шинкар ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» https://orcid.org/0000-0003-0704-0059
Ключові слова: оказіональна лексика, мова преси, ХХІ століття, способи словотворення, тематичні групи, експресивно забарвлені слова, закон мовної економії.

Анотація

У статті з’ясовано, що оказіоналізми, або індивідуально‑авторські новотвори, є різновидом неологізмів. У 70–80-х роках ХХ ст. мовознавці зазначали, що індивідуальні неологізми в публіцистичному стилі, зокрема в мові преси, уживали рідко. Метою їх уведення в мову газет і журналів є прагнення посилити експресію вислову, надати експресивності трафаретній і заштампованій мові газет. Досліджено, що в нинішній час мовознавці фіксують активне використання оказіональної лексики, зумовлене багатьма чинниками позамовного та внутрішньомовного характеру.

Оказіоналізмами називають експресивно забарвлені слова, утворені на основі вже існуючих у мові слів або словосполучень, часто з порушенням мовних норм. На відміну від неологізмів, їм притаманна новизна, збережена незалежно від реального часу їх утворення. Існують критерії розрізнення неологізмів та оказіоналізмів: неологізми є лексичними одиницями мови й мовлення, а оказіоналізми – лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; неологізми мають позатекстове й текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотата, а новизна оказіоналізмів – з незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; свіжість неологізмів згодом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації.

У розвідці здійснено аналіз оказіональних слів, серед яких велику кількість становлять складні слова, що є результатом дії тенденції мовної економії. З-поміж оказіоналізмів закон економії мовної енергії передусім виявлений у словоскладанні, адже складні слова є компактними за формою, а їхнє значення легко сприймається читачем.

Активізацію оказіоналізмів зафіксовано переважно в тематичних групах, у яких дається оцінка роботі відомим політикам та громадським діячам: «Українсько-російські відносини», «Характеристика представників влади», «Суспільно-політичні події», «Міжнародні відносини», «Кримінал», «Культура та дозвілля».

Зроблено висновки, що найбільш численну групу оказіоналізмів складають іменники, значно менше дієслів та прикметників. Перевага іменникових оказіоналізмів викликана потребою номінувати нові реалії, предмети, явища, поняття, їхні властивості тощо. Їхнє виникнення відбувається за участю всіх наявних в українській мові способів словотворення, однак найбільш продуктивно виявляють себе афіксація, осново- та словоскладання.

Посилання

1. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів : тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С. Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.

2. Дядечко Л. А. Оказіоналізми в сучасних рекламних текстах: когнітивно-прагматичний і соціофункціональний аспекти. Studia Linguistica. 2009. Вип. 3 С. 76-83.

3. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. 336 с.

4. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація. Київ : Акцент, 2007. 310 с.

5. Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. Київ, Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 328с.

6. Нелюба А. М., Редько Є. Лексико-словотвірні інновації (2014) : Словник / заг. ред. А. М. Нелюби. Харків : Харківське історико-філологічне товариство, 2015. 220 с.

7. Словник української мови : в 11 томах / АН УРСР. Інститут мовознавства / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1979. Т. 10. С. 571.

8. Словотвір сучасної української літературної мови / І. І. Ковалик, Л. О. Родніна, А. П. Грищенко та ін. ; відп. ред. М. А. Жовтобрюх : АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. Київ : Наук. думка, 1979. 406 с.

9. Ставицька Л. О. Українська мова без табу : словник нецензурної лексики та її відповідників : обсценізми, евфемізми, сексуалізми / Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту. Київ : Критика, 2008. 455 с.

10. Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2003. 388 с.

11. Тодор О. Г. Соціально зумовлені іменники-оказіоналізми у мові сучасних інтернет-ЗМІ (суфіксальний словотвір). Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки (Мовознавство). 2012. Т. 137. С. 92 95.

12. Турчак О. М. Оказіоналізми в мові української преси 90-х років ХХ століття : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ., 2005. 19 с.

13. Українська мова : Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.

14. Янков А. В. Соціально-політичні неологізми та оказіоналізми в американському варіанті англійської мови : структура – семантика – функціонування : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04. Львів, 2004. 20 с.

Біографія автора

Тетяна Шинкар, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

кандидат філологічних наук,

викладач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання

Опубліковано
2019-06-27