ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТЯЧИХ ОСВІТНІХ ВИДАНЬ В УКРАЇНІ

  • T Shynkar викладач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Ключові слова: дитячі освітні видання, видавнича справа, освітня галузь, редактор, періоди книготворення, дитяча періодика

Анотація

У статті розглядається питання виникнення й розвитку дитячих освітніх видань, починаючи з часів Київської Русі. Виокремлено періоди розвитку видавничої продукції для дітей на території України. Зауважено, що першим твором для дітей є написане Володимиром Мономахом «Повчання», а першим друкованим твором для дітей – «Буквар» І. Федорова. Здійснено огляд дитячих видань у Київській Русі, а також у період із ХVI по ХХ ст. З’ясовано, що найбільш стрімкий розвиток дитячої друкованої продукції відбувся у ХХ та ХХІ ст. Значним поштовхом для урізноманітнення дитячих освітніх видань стало виникнення дитячої періодики, яка з’явилася ще у XVIII ст. У зв’язку з історичними умовами видавництво дитячих освітніх видань в Україні розвивалося неоднорідно. Досліджено, що основна тенденція світового розвитку освітньої галузі на початку ХХ ст. позначена боротьбою з неграмотністю, прогресивна частина людства закликала залучати всіх дітей до навчання, до реалізації своєрідного всеобучу. Зроблено висновки, що на сучасному етапі розвитку друкованої дитячої продукції важливим є питання про підвищення якості друкованої книги, що в цілому залежить від фахової практичної роботи редактора.

Посилання

1. Bokan V., Polovyi L. Istoriia kultury Ukrainy. Navch. posibnyk. Kyiv : MAUP, 1998. 232 s.

2. Braichevskyi M. Litopys Askolda. Kyiv : Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury, 2001. 132 s.

3. Vernyhora N. M. Problemy terminolohii v knyhovydanni dlia ditei // Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky : [nauk. zb.] / za red. V. V. Rizuna ; KNU imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2013. T. 52. S. 68–71.

4. Mykolaienko N. M. Formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh redaktoriv dytiachykh osvitnikh vydan u protsesi fakhovoi pidhotovky : dys. ped. nauk : 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity». Zhytomyr, 2017. 266 s.

5. Mykolaienko N. M. Dytiachi osvitni vydannia : esplikatsiia do problemy formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh redaktoriv // Ukrainskyi informatsiinyi prostir : Naukovyi zhurnal Instytutu zhurnalistyky i mizhnarodnykh vidnosyn Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv. 2014. S. 123–130.

6. Nimchuk V. V. Vyznachna pamiatka vitchyznianoho drukarstva // Bukvar Ivana Fedorova. Kyiv : «Dnipro», 1975. S. 82–96.

7. Ohar E. I. Dytiacha knyha : problemy vydavnychoi pidhotovky. Lviv : AzArt, 2002. 160 s.

8. Pobidash I. Profesiia redaktora : terminolohichnyi, tvorchyi ta funktsionalnyi aspekty / I. Pobidash [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : http://papers.univ.kiev.ua/ zhurnalistyka/ articles/The_profession_of_an_editor_terminological_creative_and_functional_aspects_14931.pdf.

9. Stadnyk O. V. Navchalna knyha Halychyny druhoi polovyny KhIKh – pochatku KhKh st. (vydannia ta funktsionuvannia) // Polihrafiia i vydavnycha sprava. Nauk.-tekhn. zb. / za red. L. Stepaniuk. Lviv : Ukrainska akademiia drukarstva. 1998. № 34. S. 244–251.

10. Strushliak O. V. Istorychni aspekty zarodzhennia i rozvytku periodychnykh vydan dlia ditei // Aktualni problemy slovianskoi filolohii. Seriia: Linhvistyka i literaturoznavstvo : Mizhvuz. zb. nauk. st. 2009. Vyp. XXI. S. 324–332.

11. Tymoshyk M. S. Istoriia vydavnychoi spravy : Pidruchnyk. 2-he vyd., vypravlene. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2007. 496 s.

12. Shevchenko T. Zibrannia tvoriv : U 6 t. K. : Naukova dumka, 2003. T. 5. S. 436–440.
Опубліковано
2018-04-03
Розділ
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИДАВНИЧО- ПОЛІГРАФІЧНОЇ СПРАВИ