ПОЛИСЕМИЯ ЛЕКСЕМ КАК ОДНА ИЗ ОПРЕДЕЛЯЮЩИХ ТЕНДЕНЦИЙ СОВРЕМЕННОЙ ПУБЛИЦИСТИКИ

  • Yuliia Kaluzhynska
Ключові слова: мова засобів масової інформації, негативна оцінка, емоційне ставлення, лексеми з переносним значенням, позамовні чинники, стилістична роль

Анотація

У статті проаналізовано лексеми з переносним значенням на позначення негативних дій та процесів, що використовуються в мові української сучасної періодики. З᾿ясовано, що автори публікацій аби увиразнити тексти і привернути увагу читачів, удаються до різних засобів, що надають мові газетної періодики емоційно-експресивного забарвлення. Було досліджено, що на початку ХХІ ст. автори мас-медійних матеріалів активно використовують слова з переносними значеннями. Такі лексеми характерні для періодики різних регіонів України та різних форм власності. Визначено, що лексеми, вжиті в переносному значенні, є одним з найвиразніших засобів творення публіцистичного тексту. Простежено тенденції, що з огляду на нестійку суспільно- політичну ситуацію в країні під впливом позамовних чинників у мові засобів масової інформації активізувалось використання слів з переносним значенням для позначення негативних процесів, що відбуваються у політичному житті країни, зокрема на шпальтах газет активно розвивають тему стосунків України з Росією. У зв᾿язку з напруженою ситуацією у суспільстві зросла кількість вживання негативних дієслів із переносним значенням на соціальну та економічну тематику. Вони характеризують та описують настрої людей, події, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства.Було зроблено висновки, що в мові сучасних друкованих засобів масової інформації лексеми з переносним негативним значенням надають мас-медійним текстам емоційно-експресивного забарвлення. Вони вживаються як із відомими переносними значеннями, так і з новими, незафіксованими в словниках. Слова з переносним значенням переважають у текстах суспільно-політичної, економічної та військової тематики.

Посилання

1. Васильева А. Н. Газетно-публицистический стиль / А. Н. Васильева. – М. : Русский язык, 1982. – 198 с.

2. Голікова Н. С. Етикет і культура мовного спілкування у вищій и школі : [навч.-метод. посіб.] / Н. С. Голікова, І. С. Попова ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара, ф-т укр. й інозем. філології та мистецтвознав., Обл. центр історії та розвитку укр. мови. – Д. : Вид-во ДНУ, 2009. – 157 с.

3. Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси (кінець XIX – початок ХХ ст.) / М. А. Жовтобрюх ; АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – К. : Наукова думка, 1970. – 304 с.

4. Линник Н. В. Вживання зниженої лексики у мові друкованих засобів масової інформації та її вплив на норми літературної мови / Н. В. Линник // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 49, Т. 2. – С. 65–67.

5. Масенко Л. Т. Мова і політика / Л. Т. Масенко. – К. : Соняшник, 1999. – 100 с.

6. Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія] / М. І. Навальна. – К., Інститут української мови ; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – 328 с.

7. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови / О. Д. Пономарів. – К. : Либідь, 1993. – 248 с.

8. Сербенська О. А. Мова газети і мовотворчість журналіста в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства : дис. д-ра філол. наук / Сербенська Олександра Антонівна ; Львівський ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 1992. – 419 с.

9. Сербенська О. А. Нові тенденції у мові сучасної преси / Сербенська О. А. – К. : Наук. думка, 1998. – 106 с.

10. Словник української мови : в 11-ти т. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. І–ХІ.

Біографія автора

Yuliia Kaluzhynska

викладач кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Опубліковано
2018-04-03
Розділ
РОЗДІЛ ІІІ. ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА